Почему я решила написать это? Ну, я такая, наркоманка гопница, зачем тут объяснять. И поясню заранее, я не комплиментов жду, просто вот есть такая история в жизни. Как-то раз зашла я, значит, в район к дурачкам, где закладки продают, а сам район такой, что уж прец просто от оглядки бьет, все жмыхы уже несколько раз налицо. Но дело в том, что у меня в этот день получилось накопить немного денег, так что решила плюнуть на все и взяла кокаин.
День начался не очень хорошо, но зато закончился ахуительно. Как только я взяла эту закладку, сразу пошел прец по всему телу, все понимаете, это такой кайф, что мурашки по коже бегут просто. Каждая клеточка в теле ощущает этот жмых, и мне даже кажется, что я уже сама превратилась в один большой жмых изнутри.
А потом я вспомнила, что ничего на свете не бывает бесплатно, и даже районные дурачки хотят от тебя свое. Полегчало после этого? Ну, нет, они такие, что подарить ничего не могут, только взять. А я в свою очередь понимаю, что такая жиза, а что делать, так что я просто повернулась и отдала все, что у меня было.
Жиза та еще штука, а особенно, когда на тебе работает гопотехника. Все это время я была стриптизершей, и это было реально отпадно. Ну, правда, заработок копеечный, работать приходится в полный развод, а зрители, в основном отбросы общества, которые просто приходили помастурбировать. Но что поделать, я не умела ничего другого делать, кроме как взять и снять шмотки перед этими овощами.
Но, знаете, я как-то решила отломаться всухую. Не пить лекарства, не вдаваться во все те отходы, которые были неизбежны после такого образа жизни. Потому что знаете, я даже не понимаю, как я вообще до этого дожила. Но все равно, я не буду сидеть и жалеть о том, что у меня все не так.
| Я |
решительная |
чучело |
| И |
всем |
плюнуть |
| На |
то, |
что |
может |
быть |
и |
трудно. |
И вот я решила пойти и жизнь в свои руки взять. Ну, хуй с ней, с этой работой, с этим районом, с этими дурачками. Только вот кокаину тоже пришел конец, потому что я поняла, что это не жизнь, а просто жмых внутри. И вместо закладок я решила найти что-то настоящее, что-то, что даст мне прец, но без этого жмыха внутри.
Эй, усіма привіт! Це ваш затуманений наркоман, готовий розповісти вам свою безглузду історію. Готуйтесь, бо це буде поїздка, яку ви не зможете забути!
Отже, страшний наркоман, я, вирішив віддатися всій справі цього світу - натуральному кокаїну. Все почалось тим, що колега із роботи розповів мені про закладки, де можна придбати якісну річ. Біла кристалічна речовина, про яку всі так багато говорять - це була моя наступна мета.
Одного сонячного дня я знайшов контакт на пацана, який займався розподілом закладок. Він вже зарання знаходився в стані плющиту, а я йому тільки допоміг. Він вивів мене на притон, де ми домовились про угоду. Мене перетинало від хвилювання, проте я був рішучим - кокаїн мав стати моїм відрою щастя.
Зустрічалися ми в темному переулочку, серед шумного міського таракана. Я знав, що ризикую, але дурний горішок як завжди перемагав у раціональному мисленні. Я видивлявся на всі боки, стараючись не привертати зайву увагу, коли раптом, я побачив його - мого нового дилера. Він був не старший за 20 років, з кепкою на голові і шортах, які здавались мені незручними в цій погожій погоді.
Потиснувши один одному руки, ми швидко здійснили обмін - кеш проти пакетика з тим дивовижним білим порошком. Мені не хватало слів, аби описати своє щастя. Я вже думав, що кокаїн - це просто міф, але тепер я мав його в своїх руках.
Повернувшись додому, я вирішив не марнувати часу і заліз в онлайн-пошук, щоб знайти виставку картин у нашому місті. Шукаючи, я натрапив на подію, яка мене зацікавила - виставка сучасного мистецтва з усіх куточків світу. Я ось так подумав: чому б не залізти на цю виставку на плющиті, щоб отримати незабутні враження?
Вечір наближався, і я вже підготувався до свого заходу. Позбувшись всіх речей, що могли сповідати мої таємниці, я направився до центру, де проходила виставка. Вхід на неї виявився крутим - маса художників, фотографів та модних пацанів і сучок. Там швальні шматки мистецтва були представлені на публічний огляд, я любив кожен миттєвість у цьому помешканні.
Зашовши у зал, я повний заглибився у справу. Мої очі впилися на одну картину, яка змусила мене затриматися. Фарби на полотні гріли мою душу і розсіяли тінь наркотичного опьяніння. Я все випивав кожен крок митця, він був такий гений! Він зміг передати неймовірні почуття через холодний фарби, і це плющило мене до глузду.
На виставці царила особлива атмосфера, наповнена розумом і смаком. Я був самим центром уваги, бо шевелився як під впливом кокаїну. Усі розмови про мистецтво, стилі та тенденції були шаленими наркоманськими запасами, які впивалися партіями дагги. Ми просто залізли на хвилю таланту і чарування.
Минув тривалий час, але я все ще перебував у своєму кокаїновому екстазі. Мій розум заповнився дивовижними образами, що залишилися в моїй пам'яті назавжди. Було два слова, які описували мої враження - зашло і шмалить! Виставка показала мені світ, про який я давно мріяв, де кожен фарбує свої мрії на полотні життя.
Мой дилер і видал мені найкращу закладку в моєму житті. Вона відкрила для мене нові горизонти, де культура, мистецтво і наркотики переплітаються в одному танці. Брешу, який наркоман хотів би кутити? А я вже не міг припинити. На виході з виставки, я зустрів свого кума - бідолашного лоха, який повірив в ту ж свиню, що й я. Він також вдався на цю виставку і не знав, що його вже чекає. Я розповів йому про свої враження та показав йому свої закладки - виявився він не менш здивований.
Ми з ним втратили рахунок годинам, що стояли біля виставки. Задоволений своїм вечором, ми вирішили закінчити його вже на природі. Друзі, дізнайтесь на свою свою шию - кутити з наркоманом на вулиці під яскравою зірками неймовірний досвід!
Так закінчився мій день, повний пригод і вражень. Я купив закладки і відвідав виставку, але, поки що, моє життя затоплене натуральними ейфоріями і бездумними кутками. Хочете підсумувати все це свято? Це я запрошую вас в світ майбутніх переживань!